А як вийти, то станеш одразу ти вільним? / Ну хто вільним одразу, а хто одиноким. / А залишившись, будеш ти спільно суспільним, / Але будеш глухим, і завжди однооким! / Як межу пе…
Пошук: «життя»
Експозиція- Сповнився смутком порожній карман, / Штани стали ширші, ніж були до цього. / Я не алкоголік, і не наркоман, / Просто поїсти, немає нічого! / Я приставлю долоні до мокрого лоба, /…
- О боже міо, де ж той ліс, / Де та верба, лани зелені? / Де світ народився і в гору поріс, / У діях гріховних, і в цього, прощенні? / Коли побачимо ми зиму, / Рожевий сніг і синій…
- і та, що була безлика, стане твоєю першою / річкою серед пустелі, світлом поміж деревами. / Стане першою жінкою, яка, зрештою, / розіб'ється на шматки, стане до битви з левами, /…
ВОНА
Iren_Konst 2 2 - На заході життя. Вже пізно. / А ще ж недавно був світанок. / Чи встигну доспівати пісню / І посміхнутись наостанок?
- той хто бажає слави залишається ні з чим / ти просто причина усіх Її життєствердних змін / причина сумного минулого через яке пройшла / саме тому долоні твої зберігають саме для Н…
- Лютий Скрябіна / 1 / Ніколи не спитаю в тебе телефон / Бо занадто вчіпився страх мене / Цей любовний вічний марафон / В моїх штанях ніколи не мине / 2 / Піднятися до мене встигнеш…
- За мотивами І. Губермана / Життя летить, і жить охота, / сліпі метаються серця / між оптимізмом ідіота / і песимізмом мудреця. / Оригінал / А жизнь летит, и жить охота, / И слепо…
- За мотивами І. Губермана / Життям то туди, то назад ти ідеш, / То пишеш віршІ, то пророчиш. / Та в річку ту ж сАму ти знов не зайдеш, / В те ж сАме гівно – скільки хочеш. / Оригін…
- Інколи, в мене запитували: «Чому ти живеш на місяці? Тобі не самотньо на берегах сірої пустелі?» / Та я, лише робив ковток зеленого чаю й впадав у згадку… / Прокидаюсь від сну. Вд…
- Велетенські гостроверхі сосни, немов віковічні стражі, висушені часом, підіймались високо вгору. Коли Гензель був малим, йому здавалось, що вони проштрикують небо. В малечому віці…
- Ми всі втрачаємо колишніх, / Закохуємося частіше у нових. / Життя наповнене бажанням грішним, / І це нормально, ми живі. / Та і сама прекрасно знаєш, / Я не кохаю, значить ти коха…
Вірш
luckiest_guy 0 1 - Лютий - це як закінчення однієї історії, / після якої неодмінно почнеться нова́, / але ж ця все одно закінчується і / показує, що насправді усе має кінець. / Лютий - це ніби загос…
Лютий
Iren_Konst 4 2 - Присвячується: / Скільки ще буде це тривати? Скільки це все буде ще повторюватись? / На такі важкі поставлені мною собі запитання, я завжди знаходив легкі молоді відповіді. Старів…
- Калюжі під ногами весело хлюпають. Здається, що навіть краплі дощу падають під музику. У його очах світ навколо танцює разом з ним під улюблені ритми. Парасольки над людьми крутят…
- За мотивами І. Губермана / Давно я, друже, два життя живу. / Одним всередині себе, другим – назовні; / Яке із них реальним назову? / Не знаю, деколи обидва беззмістовні. / Оригіна…
- Життям продовжую котитись: / Нестатки, біди, дивні запити… / Ну як же спокою навчитись, / Щоб злим до Бога не потрапити?
- Любов почуття незламне це вірність і кохання / Життя двох які живуть від рання і до світання / які не знають зла та страждання / ті що живуть рука об руку не зважаючи ні на яку ск…
- Тече як вода , швидкоплинно минає / Дає нам життя ,нікого безоглядно не залишає / Початку він немає як вітер пролітає / Він без кінця і краю ,надію нам дає / Коли сонце сходить ко…
- Час займатись корисними справами, / І нехай геть нічого не хочеться, / Ми лінились та були лукавими, / Що дивитись так соромно в очиці / Колись думав нема що втрачати, / Тільки вс…
- Везіння минає рано чи пізно, / Так було завжди і усіх це стосується, / Що не вбиває нас робить залізними, / Це кожен знає, не всі користуються / Що можна побачити, заплющивши очі?…
- По мотивам І. Губермана / Душа жіноча прагне боржника, / І вічно вона чимось докоряє: / То у житті немає мужика, / То є мужик, але життя немає. / Оригінал / Душа у женщины легка /…
- Поки мріями наші душі багаті, / Доки жевріє в серці любов, / Мчать із вирію птахи крилаті, / І надія до мене вертається знов. / Доки прагнемо каяття і прощення, / Поки віримо щиро…
- Так, зрозумів — мій буде вік суворий, / Ніяка справа вже не вийде до пуття, / Бо, мабуть, я невиліковно хворий / І ця хвороба називається — життя.
