Велетенські гостроверхі сосни, немов віковічні стражі, висушені часом, підіймались високо вгору. Коли Гензель був малим, йому здавалось, що вони проштрикують небо. В малечому віці…
Пошук: «ліс»
Експозиція- Дрова рубають, що друзки летять, / У сильних руках загубилась сокира. / А за парканом, ще сосни стоять, / Заготівлі система, ще їх не згубила. / Та шансів немає – всі підуть під н…
- Скажи, що ти вночі співала, / В садку, що квітне за рікою? / Заснути серцю не давала, / Воно ж було, десь там, з тобою! / Твій спів медовий, не земний, / Не дасть заснути, аж до р…
- Я говоритиму до вас тишею. / Невідомий / Покинутий. / Забутий. / Смиренний. / Його звали Тур. Останній воїн із славетного роду Малавів. Батько легендарного Деора і Батіса. Охороне…
- Знаєте, буває в горах туман як туман, а є якєс таке нешєстє, шо може посеред білої днинки мряка така упасти, шо не видно куди ступати, то часто людина і заблудитиси може. А є такі…
- Село потопало в молочній піні ранішнього туману. Жовтобоке сонце всміхалось до Перуна пшеничним світлом, а старезний бог витяг із пазухи люльку з довгим цибухом й смачно затягнувс…
- Вона чула, як просинається в деревах сік, як він пульсує по спраглих прожилках деревини, як він доходить до кінчика кожної голої, але живої гілочки. Ковток життя для тих, хто пере…
- Волинські ліси під темним грізним небом / і я й вороги вас не забудем / Волинські вітри тим пахом свободи / так в носі крутять . що я спати не в змозі
- Чарівний рятівник / Автомобіль тихо і повільно їхав по ґрунтовій дорозі, яка прокладала свій шлях по осінньому лісі. Вечірнє сонце яскраво переливалося золотавими променями. На бл…
- 1 / Я дивився у його вологі жовті очі, котрі висмоктували мою душу. Висока худа постать з довжелезними руками всиляла у мене жах. Бачив його лише декілька секунд, а потім – зник в…
- Там за небокраєм / Коли земля вкривалася теплим гаєм / Коли квакали жаби / Й жуки стрибали в ями / Тоді в безмежних небесах / Зірок було як в дитячих снах / Напевно Господь взяв з…
- Ніколи. Ніколи-ніколи не відкривайте подарункову коробку, якщо не знаєте, звідки вона взялася. Це просте правило. Його знають навіть діти і домовички. Устина, безперечно, теж його…
- Щербатий місяць холодними вустами цілував чорні мов, смола вуста ночі, пестив срібними пальцями збуджену наготу тіла. Сін колихав Гекату на легких хмарах, зітканих з любові і печа…
- Дорога мов змія, повзла через хвойний ліс, який простягався на сотні миль. Стомлене сонце ховалося за верхівки дерев, лиш поодинокі промені світла пробивались через густу хвою й п…
- Зранку ми вже були на місці. Спочатку планувалось, що ми підемо з палатками на пару днів у ліс, але ніжні, пафосні сучки, які були з нами, боялися зламати нігті чи бути вкушеними…
- Осіннім вітровим днем їхала маршрутка через ліс. Настрій був у всіх чудовий, всі тішились. По радіо лунала пісня Віктора Павліка "Відлітаєш" і всі ритмічно качались в салоні. День…
- Якщо ти був хоч раз у горах - тобі захочеться повернутися, вдихнути повні груди важкого сизого повітря, оповити поглядом засніжену вершину й піднятися галопом уверх, нагородивши с…
1.
Yaro_Mantyka 3 2 - Вранішнім недільним Хрещатиком йшов парубок в однострої Вермахту. Він пильно вдивлявся в будинки і час від часу вітався з перехожими. Все не втрачав надії, що його побачать. Але к…
- Мало хто бував тут, в лісах Кродна. / Сова знайшла свою жертву. Її погляд застиг, ніби пекучо-холодний лід на корінні старого дуба. Проживши сотні років, вона навчилась терплячост…
- Біла леді, наче птах з’явилась в моєму світові, з'явилась щоб зникнути. / Дивні відчуття, солодкі і далекі, сплітаються в дивну п’єсу, оперу «Лебедине озеро». Чому саме в цю оперу…
- 1. / Зорепадом цілунків медових / Уст моїх ти торкалася ніжно... / Не забуду ночей тих чудових, / Як же солодко нам було й грішно... / ____________________________________ / Вже к…
- Тихо. Ніжним серпанком упав на землю осінній туман. І затремтіло кришталеве повітря, мов мережане павутиння від поцілунку бешкетливого вітру. / Жовті килими розіслалися в ще молод…
- Застереження: людям без почуття гумору та без широкої уяви та фантазії не рекомендовано для читання. / Про Кондратікова 1 / 14 грудня, якогось там року, у красивому місті Львові н…
- Я рідну мову не забуду, / Вона з народження в мені, / А я частина того люду, / Що є великим на землі! / Рідна та мова, яка йде від серця, / Мова з якої будуєш думки, / Почувши яку…
