Дорога мов змія, повзла через хвойний ліс, який простягався на сотні миль. Стомлене сонце ховалося за верхівки дерев, лиш поодинокі промені світла пробивались через густу хвою й п…
Пошук: «поле»
Експозиція- Життя моє дивне, неначе наснилось, / Чого ти так швидко під гору скотилось? / А думи і мрії над полем зависли. / Чого ж мені серця до болю не стисли? / Щоб жив і не п’явся, усього…
- Всем сердцем любить до последнего вздоха, / Всем сердцем впуская в душе огонек, / И в горе и счастье, в любую погоду, / Беречь свой очаг, на двоих уголок. / Всем сердцем любить до…
Всем сердцем
Mila 2 1 - О мысли где же вы, в творении полета? / А может вы витаете глубоко? / Какие вы в тех красках есть высокие? / О мысли по дороге вы далекой? / А может вы сотворите созвездие, / Кото…
- Наступила знов ця осіння / депресія. Огорнув вересневий / смуток,по радіо синоптики говорили, / що буде тепло та знову збрехали / і я знову руки грітиму у кишенях / і носитиму теп…
- Шум затих, а сцена світлом сяє, / В залі темно. Сходинки круті. / І ніхто ніколи не вгадає, / Що йому судилося в житті. / Підступа все ближче темінь зали. / Важко грати (Господи,…
- Знаєте, буває в горах туман як туман, а є якєс таке нешєстє, шо може посеред білої днинки мряка така упасти, шо не видно куди ступати, то часто людина і заблудитиси може. А є такі…
- Робочий день добігав кінця…Я з нетерпінням поглядав на годинник, щоб швидше покинути цей задушливий кабінет, змінивши його на приємний осінній простір. Погода навіювала легкий сум…
- сонце у небі горіло, / підпалило наші життя. / коли за вікном було літо / ми жили в своїх почуттях. / холодні ріки і чутно сміху, / незламна посмішка, безсонні ночі. / хапало дух,…
- О, мій срібногривий друже, / Скільки під нами палала земля, / Скільки верст ми подужа, / Минали чорне рілля. / Не раз попадали в небезпеку, / Немов би ішли під укіс / Князів зустр…
- "...договор, скрепивший нас, Навеки нерушим..." (Роберт Бернс.) / Розправити крила, полетіти / В піднебесну сокільцем. / Залітати у твої палкі обійми / Кожен раз, день за днем. /…
- Однажды вечером (в ту пору, когда одиночество становится таким реальным, что его можно потрогать рукой), я вышла на балкон покурить. Курить не очень хотелось, но мне казалось, что…
- Як риба у консервній банці, / Мов пташка у сталевій клітці. / Вона одна в повільнім танці, / Хоча усім дали по квітці. / Не треба квітів-з неї досить / Лиш дайте крила-полетить. /…
- Морський прибій і шепіт хвиль до тебе лине, / Моя душа окрилено чекає піни, / Ковток вдихаєш, босоніж скоріше в море, / В твоїх очах, на глибині нехай утоне / І видно кроки на піс…
- ... Убил на вечер Вашу скуку, / Хоть надо мной смеялись Вы. / И мне, наивному наука, / А Вы -- практичны и трезвы. / Во благо, верно и похвально, / Что наши не сошлись пути. / В д…
- Бунт тексту / вибухає / коли тиск / на текст / цензурною стрілкою вже зашкалює. / А закон ставлять вище свободи слова, / і він безцеремонно обриває чиюсь розмову, / нахабою — чіпл…
- «Учені піймали душу» / Величезна вивіска гордо звисала над високим будинком. Яскраві букви виділялись на фоні безбарвного,сірого міста. Плакат приваблював незлічену кількість відв…
- Руководителю обрядового хора, / поющего на розовом балконе / (есть ещё голубой балкон) / Черниговского Дворца Торжественных Событий (ЗАГС), / концертмейстеру-аккордеонисту / Натал…
- Ненав’язливість. / Призмо-подібний стакан стояв на столі у тихій темній кав*ярні поблизу центру міста, кав*явня носила назву «Бібліотека кави». Дивна назва, та її виправдовувало б…
- Неси мене стежиною далеко, / Туди де серце лине, як лелека, / Туди де колоситься жито, / Туди де хочеться злетіти, / Далеко й легко понад хмарами, / Як водоспадом, океанами, / Туд…
- Не спиняй, не відмовляй мене у моїй подорожі / Подивись як ідуть, кричать за мною подорожні, / Трава-струна натягнулась, звучить, тремтить / Тіло грає, знає, що не спить – траву в…
- За кілька хвилин 12. Ще трохи і 2 місяць тихо зітхнувши піде геть. Залишивши по собі литс календаря, як випадковий лист від тебе.. Дорога ,найдорожча мені людино. / ...Нагріта сон…
- Соняшникове поле..Я йду біля величних квітів,що так нагадують сонце..Вони не тендітні і милі у своїй беззахисності ,ні вони - сильні ,вони пнуться вверх. Шкіра липка від поту. Пов…
