Вихідні пролетіли швидко. Понеділок. Мій любий офісний планктон тихо ненавидить мене за своїми комп’ютерами, до шефа прийшов новий замісник і вони щось обговорювали в кабінеті, а…
Пошук: «одяг»
Експозиція- Зранку ми вже були на місці. Спочатку планувалось, що ми підемо з палатками на пару днів у ліс, але ніжні, пафосні сучки, які були з нами, боялися зламати нігті чи бути вкушеними…
- я є і є ти / і є ще між нами світи / загадкові, / барвисті / і зоряні, / пахощами напоєні, / щирістю підперезані, / мріями зашнуровані. / в нас є їх адреси, / їх зовсім не важко з…
- Я люблю понеділок. Люблю, тому що можу підкреслити свою зверхність над цими заспаними, неопохмелівшимим, блідими людьми. Я можу не спати добу, і цього не помітить ніхто, навіть, я…
- У ніжних твоїх долонях / Сяє небо стерте в порошок / А у мене ж сум на скронях / І по землі біжить струмок. / Все скінчилось, як зима / Станув сніг, одне багно. / Ти мовчиш, мовчу…
- Сьогодні до берега причалив човен. Ще перед сходом сонця, майже вночі, але хтось в місті вже не спав, а комусь поки й не лягалося. Його побачили городяни. Старим та майже цілком п…
Вірш
Yaro_Mantyka 6 1 - Поїзд рівно ішов, і закохані мляво дивились, / Як під тілом твоїм задихалась полиця брудна… (с) * / До тьмяно освітленого купе зайшов вродливий високий хлопець. Його одразу окинул…
- писати про осінь насправді дуже попсово / та фіґ із цим ти щось поробиш / як холод у місто довгі пальці просова / коли у собі всі печалі куйовдиш / в час, коли всі нещасно кохають…
- Розділ 1. Баланс / «Все, що має початок, має кінець. Світ Оновлений, створений магією, чарами живе і від чарів помирає. Коли закінчується черговий Цикл цивілізації, невідомі сили…
- Чому так тоскно на душі мені? / Причин на це зовсім нема. / А може й є, але збагнути їх / Не можу зараз я сама. / Я розумію, що фігово все, / Але малюю казочки. / Рожеві окуляри о…
- Блакитне світло заходу сонця змінюється темрявою… / В квартирі не має нічого, окрім музики, яка заповнює собою її єство… / Сьогодні – день зустрічі. Зустрічі з тим, кого вона так…
- Чорний костюм йому пасував. Атей знайшов вишуканий одяг на столі в Лафарта коли вийшов з рідинного коматозну. Червона сорочка із срібними запонками лежала поруч сховано в поліетил…
- Мабуть, кожній дівчинці постсовкового часу купувалися сукні та і весь одяг під кодовою, манливою назвою "на виріст". Тобі п'ять і ти приміряєш червонясту красу із вишиваною качечк…
- а знаєш час втікає - залишаючи сліди, / як поцілунки на сторінках життя, / що вицвітають під променями німоти. / одна лише коротка мить і я, / а може й ти, / забудемо оті сліди на…
- Рядки ненаписаних строф / проводятьмене до перону. / Де лист -доганяючий лов- / Торкне навскоси моюскроню. / Де осіньмрійливо-зажурна, / у даль виглядаючипотяга, / ТерЕбить шнуроч…
- Прокинувшись одного туманного ранку наш головний герой здивувався. Він лежав на своєму звичайному ліжку посеред своєї кімнати і в очі сліпив звичний ранковий ліхтар. / Та тут з ни…
- Ви звертаєте увагу на маленькі дрібнички? А на великі і важливі речі? Що взагалі ви вважаєте важливим? Ви бачите картину цілком, чи тільки окремі її частини? / О, почекайте секунд…
- Наодинці з собою / Чому життя несправедливе, / Одним дарує, а в інших забира? / Чому воно таке мінливе, / Сьогодні є, а завтра вже нема? / Як боляче в душі, коли втрачаєш, / Того…
- Пройшов місяць. Пляшки і далі стоять біля смітника, уже зовсім голі без наклейок - нагадують колишніх, які також всі як одна стояли з валізами біля дверей і одягались, їхні руки т…
- Атей нервовим кроком занурював ноги в молочний туман, що стелився над прохолодною бруківкою тротуару. Жирне волосся кольору вчорашнього попелу різало довгими смужками повітря з пр…
- Вітер живий. Інколи він залітає до моєї кімнати через вікно, яке завжди залишаю відкритим для нього. Розмовляє зі мною й розповідає про свої далі подорожі й пригоди які траплялися…
- Мартін довго дивився у вікно. За вікном тропічний ліс. Він такий гарний і зелений ... Вже рік він не був на вулиці , і всі друзі про нього забули . Мама каже , що він хворий , а в…
- Розділ I / Коли він прокинувся, ніч запустила чорні пальці йому в очі.. Місяць кидав своє світло в убогу на меблі кімнату, утворюючи химерні тіні. Розплющивши очі від сну, він під…
