Розділ I / Коли він прокинувся, ніч запустила чорні пальці йому в очі.. Місяць кидав своє світло в убогу на меблі кімнату, утворюючи химерні тіні. Розплющивши очі від сну, він під…
Пошук: «волосся»
Експозиція- Він стояв у тамбурі - як завжди п'яний, брудний, пом'ятий, неголений та невиспаний - і курив. Цигарку за цигаркою, трохи примружуючи очі, коли затягувався. Він завжди так робив, щ…
- Вона чула, як просинається в деревах сік, як він пульсує по спраглих прожилках деревини, як він доходить до кінчика кожної голої, але живої гілочки. Ковток життя для тих, хто пере…
- Спекотно від думок. / Молочне світло поглинає простір. / Тихо. Німота. Без слів і поки що паперу та чорнил. / Повітря тремтить в передчутті бурі. / Нейрони, кривим танком закручую…
- Всіх напевно цікавило / Чому листя дерев до літа вабило / І чому зимою дерева голі / Чи по своїй це волі ? / Розповім я вам казку / Що в дитячих серцях знайде ласку / Сталось це н…
- Присвячується: / Ти стояла майже біля безодні. Ти хотіла стрибнути, але я тобі не дав цього зробити. Від тоді у нас народилася донька. Яку ми кохаєм так сильно, як тільки може доз…
- Велетенські гостроверхі сосни, немов віковічні стражі, висушені часом, підіймались високо вгору. Коли Гензель був малим, йому здавалось, що вони проштрикують небо. В малечому віці…
- Я говоритиму до вас тишею. / Невідомий / Покинутий. / Забутий. / Смиренний. / Його звали Тур. Останній воїн із славетного роду Малавів. Батько легендарного Деора і Батіса. Охороне…
- СОН / Нарешті я познайомив цих жінок. Чечілія Галлерані привіталась до Сімонетти Веспуччі кивком голови, не відриваючи тонкі пальці від горностая. Це дві мої любові. Одна в профіл…
- Бетонні блоки приховують від тебе дорогу, яка самотньо лягла спати посеред поля. Навкруги лиш тиша, розбавлена шумом вітру. Збирається на дощ, та хмари ще повністю не закутали неб…
- Зранку ми вже були на місці. Спочатку планувалось, що ми підемо з палатками на пару днів у ліс, але ніжні, пафосні сучки, які були з нами, боялися зламати нігті чи бути вкушеними…
- - Що блять «Єво» ?! – визвірилась я / Сашко стояв, опершись на кухонне підвіконня, а я сиділа навпроти, обхопивши чашку з кавою обома руками. / - Ти доросла людина. Чого ти себе в…
- Люблю вихідні – можна цілий день сидіти в квартирі в компанії цигарок, вина і книжки. / Я люблю пити сама. Іноді мене тягне на пригоди, але то буває рідко. Частіше я напиваюсь вдо…
- Я люблю понеділок. Люблю, тому що можу підкреслити свою зверхність над цими заспаними, неопохмелівшимим, блідими людьми. Я можу не спати добу, і цього не помітить ніхто, навіть, я…
- Атей нервовим кроком занурював ноги в молочний туман, що стелився над прохолодною бруківкою тротуару. Жирне волосся кольору вчорашнього попелу різало довгими смужками повітря з пр…
- тобі було років під 40 коли ми вперше зустрілись / ти не нележав до жодної важливої ланки суспільства / в очах простежувалась печаль але все змінювалось / коли ти споглядав оголен…
- Ранішнє сонце освітило блакитний шовк небесної гладі. Немов акварельні візерунки з під руки юного художника з’являлись білокрилі чайки. Птахи ширяли в небі шепочучись з вітром про…
- Історія починається на окраїні двох містечок провінції Валенсія, а саме між Бурхассотом та Бенімаметом. Там, неподалік, розташовується престижний Universitat de València, із якого…
- - Ади, дивись, знову прийшла, - баба Наталька махнула головою в бік білявої дівчинки семи років. – Чи дощ, чи сніг, а щоп’ятниці вона, як штик, стоїть на автобусній станції. Все в…
- Я сидів на березі річки, мої ноги ворушили знебарвлені хвилі, а в небі пахло дощем, у вухах шепотів вітер щось на зразок - " ти сьогодні багато випив іди додому проспись, а завтра…
- Це був теплий літній вечір, я ішла під дощем, / В голові думки змішались й вилились гірким плачем. / Сльоза скотилась по лиці, змішавшись з краплями дощу, / Моїх сліз і так не вид…
- Розгортаються думки, залишаються залишки тих сердець, які хотіли кохати. Які хочуть досі мовчати, і кохати так міцно немов мати немовля. І залишається мовчки той, хто мовчить. Той…
- Втома хилиться від голови, падає в волосся і засинає. / Останні шкарпетки давно віймились і догорають у багатті з лише шкарпеток. / Бляшанки виїджених консервів, самотній горошок…
- Ще важще стає дихати, коли уявляю себе в минулому тим, ким я був. Бігти по вузеньких вулицях, тримаючи три червоні троянди. Так і не добігти до місця призначення і згоріти заживо.…
