Ти ранила безбожно серце, / І мов фіалка відцвіла, / Нікому клятви не давала, / Але й моєю не була. / Ти вільний вітер в синім морі. / Коли нескорені вуста / Твої поцілувать насмі…
Пошук: «життя»
Експозиція- Завіса впала / Відгремів оркестр моїх наповнених коханням? злістю? слів. / Вже навіть світло згасло у партері / А я на сцені ще чогось чекала / Продовження спектаклю? / Оплесків?…
- СОН / Нарешті я познайомив цих жінок. Чечілія Галлерані привіталась до Сімонетти Веспуччі кивком голови, не відриваючи тонкі пальці від горностая. Це дві мої любові. Одна в профіл…
- Я ніколи не мріяв стати космонавтом. Мене не приваблювали неосяжні простори та незбагненні світила. Усе це було далеким та неважливим. Вершиною моїх мрій протягом того короткого ж…
- Примарний світ вирує і гримить, / Плека свою неправду і неволю. / Лиш є у нім одна-єдина мить – / Її впізнавши, ти пізнаєш долю. / Це мить поміж майбутнім і минулим. / Збагнути ва…
- За шерхлістю на аркуші, мов сніг, / Що відчуває так руки моєї дотик, / Там для пера, немов магніт і як наркотик – / Чекання римо-строф, рядків-доріг. / Думки там – снігопадами в м…
- Моя мрія зростала зі мною, / Окриляла, надію дала. / Я її плекала і любила, / А вона мене не вберегла. / Високо ніколи не злітала, / Але сонце крила обпекло, / Все, що цінувала і…
- я просив тебе стати моїм Воскресінням / так бо годиться переродитись хресту / щоб символ мук і терпіння / засяяв знищивши тьму / ти захотіла чекати справжнього бога / святкуєш нов…
- Земля віддалялась. Ми вже минули мертвий Марс і наближались до окутаного вітрами Юпітера. Так далеко людина ще ніколи не ступала. Ми були першовідкривачами. Мов немовля, котре впе…
- Розправити подумки крила / І ними змахнувши здійнятись у сонячну вись; / Зібравши думки у чорнила - / На аркуш пролити й забутись між строфами десь. / Щоразу той аркуш, мов сито,…
- Синьооку зорю я щоночі запалюю в небі, / Між сапфірових зір вона світить тобі найясніш. / Срібний "місяць пустун" пригортає і тулить до себе / Тої зіроньки стан, як і я твій, в об…
- не бійся, дівчинко, робити дурниці, / прийди в світлу ніч весною / від тебе розширяються мої зіниці, / твори має життя собою / малюй траву на своїй теплій шкірі / зустрічай мене в…
- А в тебе там невпізнані герої, / А в тебе там несказані слова / І невмолимий, впертий клекіт бою, / В лісах де осінь тихо зомліва / Від виду крові і людських трагедій, / Що зашмор…
- день розсипає своє намисто / хвилини / години / секунди / миттєвості / наче список усіх людей / побачених напередодні / в лотереї джек-пот / Щастя близько / може / трапиться навіт…
- Громадянський інцестобалізм / Курдуплізм оживає в землі соціальних очікувань / У сухому єстві так сухо як в деці / струни притулені в тремтінні приталені / Похмурий хмур захмарив…
- гнучкість життя - перестрибом розмов / колючість очей - співідіотизмом гадок / гудок, / плювок прозоріні вікон поїздових в / кремезний холод як співпасажир - свіжість / міцним пот…
- Відчуженість в обличчях так лякає, / Чомусь нікого вже ніхто не помічає, / Ми втупились в екран новенького айфону, / І не існує важливішого для нас вже фону. / Усі, хто ближні нам…
- З останніх сил зібрався і розцвів, / Постав в красі бентежній перед світом, / Мов феєрверк, а далі - замертвів... / Каштан розцвів спекотним пізнім літом. / Він добре знав, для цв…
- Повернувшись додому Леся вже встигла пожарити з овочами, куплену по дорозі додому, рибу, випрасувати Макарові сорочку на завтра, а чоловіка все не було. Він не так часто затримува…
- Монтаж спогадів, амнезія забутого, / Все йде за планом Вище написаним, / Тільки одного там не продумали, / Що робити з минулим, безнадійно залишеним. / Редагуєш теперішнє, малюєш…
- Мамо, не злись на сво́ю до́ньку, що обрала / Безро́змірний шолом, а не вплітала в коси квіти. / У ці безсонні ночі вона хлопців рятувала, / Яких косили кулі. Хтось поранений, хтос…
- тьмяний вечір, охоплений мрякою / прийшла весна, даруючи радість / дає тепло, і бідою всякою / нагадує нам про нашу слабкість. / настає новий день і нові надії / ми вважаємо за ме…
- Знаєш, іноді хочеться опустити руки. Прийняти поразку. Здатися в полон. Де вже амораль та лінь бере мене на абордаж. Коли немає надії. Хочеться вити на місяць, рвати на собі волос…
