Велетенські гостроверхі сосни, немов віковічні стражі, висушені часом, підіймались високо вгору. Коли Гензель був малим, йому здавалось, що вони проштрикують небо. В малечому віці…
Пошук: «обличчя»
Експозиція- Черговий готель і знову якийсь незаʹтишний номер, справа не в комфорті, все, що потрібно можна знайти у ванній, холодильнику чи міні барі. Чисті простирадла, охайно застелене ліжк…
- Довгий осінній день добігав кінця. На вулиці загорілись перші вартові ночі. Місто впало в кому, людей на вулиці ставало все менше, всі поспішали додому, до теплого сімейного затиш…
- Калюжі під ногами весело хлюпають. Здається, що навіть краплі дощу падають під музику. У його очах світ навколо танцює разом з ним під улюблені ритми. Парасольки над людьми крутят…
- На пісню групи Фіолет «Дим і ти» / Ось і кінець. / Кінець болі. / Залишив по собі лише фантома з дияволом у грудях, який пише книгу його совісті. Допивай же, воїне, останній келих…
- Слухай мене, старий друже, і я розкажу тобі про маленький світ під склом. / Були часи, коли я жив у селі, неподалік від столиці. Мав невеличку садибу, немов із казки витягнутою пр…
- Для них пустеля стиснулась в безмежність. / Вервечка із слідів людських ніг паплюжила бездоганний етюд снігу та люду мальований кістлявою рукою ночі. Попереду йшов чоловік. Задубі…
- Український Ґарик 97 / По мотивам І. Губермана / Плин, як ріка, -- за раттю рать, / щоб в землю вткнутися обличчями. / Це ж нерозумно — помирать / за панський гонор і амбіції. / О…
- Я говоритиму до вас тишею. / Невідомий / Покинутий. / Забутий. / Смиренний. / Його звали Тур. Останній воїн із славетного роду Малавів. Батько легендарного Деора і Батіса. Охороне…
- Друга частина - http://juramax.com/work.php?id=13313 / Джек, сидячи в літаку, довго думав, чому ж він погодився. Що змусило його підтримати авантюру Еріка? У нього ж було усе: гро…
- Під вересневим дощиком я повністю промок, / Краплинками стікає у хаосі струмок / Рельєф обличчя лоскітно собою обійшов, / Ті крапельки дощу я не один знайшов... / Крокую тротуарам…
- Ми довго поруч в ногу йдем - / Я повернути вже не можу. / Де твій диявольський гарем, / Де те твоє смертельне ложе? / Іще хоч трохи я ступлю, / З холодних рук ще вип'ю раю, - / Як…
- У мій мікросвіт увірвалась незванно нірвана: / З устами, як маки і поглядом - кольору неба; / Із іменем дивним - Ванесса чи, може, Саванна... / Сьогодні уже й не згадаю, воно і не…
- Ніяк не вдається піднятися з ліжка – / Ти зайняв абсолют мого часу. / Тебе б смакувати якось… по-трішки, / Та я хочу все і одразу. / Милуюсь. Тобі, безсумнівно, так личить / Небри…
Живу
Amster_Dama 4 1 - - Ну от бачиш, як все круто пройшло, а ти не хотів йти! Хто у нас молодець? Кого треба слухати? – М. був щасливий як ніколи. Якщо його очі й раніше світилися дитячою радістю, то з…
- Ранкове сонце вже пробивалося крізь шпаринки жалюзі у знайому кімнату. З лівого боку велика шафа-купе на якій висить безліч різних речей, під вікном робочий стіл з напівкруглим ст…
- В кімнаті з доволі низькою стелею перед дзеркалом у повний зріст стоїть дівчина в короткій рожевій сукні з маленькими квіточками в довгому каштановому волоссі. Сірі очі підчеркнут…
- «Я вмирав тобою. / Ти п’яниш мене. Закликаєш до оргій Діоніса під тихий плач своєї ефірної гладі. Здіймаю кленове пір’я до рук твоїх. / Я вмирав тобою.» / Ти звір. В бетонній кліт…
- Хай не болять у них кроваві рани, / Дай Бог, додому кожному прийти, / Щоби онуки знали ветерана, / А не обличчя сірої плити. / Хай мати не вмивається сльозами, / Бо найстрашніше в…
- Ти ідеш по перону маючи з собою тільки дурнувату впевненість, що наступний потяг твій. Ніяких спортивних зачовганих сумок з одягом через плече чи барвистих портфелів з крихітними…
- Вогонь повільно згасав у пічці. Він кидав відблиски на кімнату,повільно змінюючи свій колір. Саме під його дією лиця чоловіків,котрі вмістились в м’яких антикварних кріслах,здавал…
- Ідея взята із пісні панк-групи КиШ «Невеста палача» / Завтра старий інквізитор помре. Закохається в холодні поцілунки вічної супутниці його справи. Потоне в її бездонних очах. А д…
- ЗбІгаєшся, хлопче, май трохи стриму. / Пильнуй себе хоч трохи, бережи. / Подумай про близьких і родину. / Згадай того, хто тобою дорожить. / - Співчуваю, хто мнов хоч трохи дорожи…
