Стіни страшніші, ніж холод, / В холоді можна зігрітись. / В стінах залишиться спогад, / В мурі нема де подітись. / Холод – це просто повітря, / Можна сказати – нічого. / В стінах…
Пошук: «сум»
Експозиція- Я знаю трохи більше, ніж нічого. / Я просто прикидаюсь на майбутнє. / Це щоб на простирадлі, без нікого / Згадати й знов забути незабутнє. / Я відсторонюсь майже не думками, / Бо…
- тобою воліє напитися дика проза / нехай. я дозволю ій. ти не моя амброзія / ти - некоректний компас великого воза / зрештою я потяглась по тобі, як корозія / з власних зірок ти що…
- На Сході сьогодні хмарно, місцями смертність. / Може ще ГРАД, тож із дому візьміть обережність. / Антициклон антилюдський зі сходу дреться. / Люди вмирають, а в мертвих немає серц…
- Як раптом почнеться ранок, ти знову помреш. / Бродитимеш з тілом своїм не завжди в унісони. / Байдуже минеш переправи з сусідніх пожеж / І знов побішиж десь у світі шукати втоми.…
- сьогодні йдучи не змогла оминути клепсидри / знаєте раптом в ту мить захотілося жити / ясно дивилися очі із фото тої / що була схожа до мене до мене живої. / дівчина не відрізняла…
- Відійди від моєї свідомості, / Тхне від тебе чужими парфумами. / Запах сповнений невідомістю / Нерви рве металевими струнами. / Аромати згустилися хмарами, / Підступили до горла і…
- Давай ти мене не спитаєш де була до ранку. / Не буду цікавитись чиї ти носиш парфуми. / Будь ласка, давай не шукатимем слів до останку. / Не кидатимем одне в одного спогадів струм…
- Не засинай, мій стомлений герою, / Колисаний патроном, що у серці. / Не закривай очей, слідкуй за боєм. / За гуркотом гармат, набоїв терцій. / Не спи, прошу, рукою вкривши рану, /…
- Одного разу, будучи факіром, / Я чаклувала з душами у людях. / Міняла їх місцями, руйнувала / І кратери розпилювала в грудях. / Спочатку всі захоплено вставали, / І зал аплодував…
- Іменем крупнокаліберним / Тихо на спомині дня / Вистрелю в скроні завітрені, / Скрикну твоє ім'я. / Звуками буду впиватися, / Слухати голосу дзвін, / Голосно знову зриватися / Сло…
- ти снишся мені, витягуєш жало з-під ребер / котре застрягло там і було вже років зо два / завжди розуміла - ти моя головна потреба / шкода, поза сном ти не здатен творити дива / н…
- Мольфаре, наближається гроза… / Серед зими дощем вагітні хмари. / Трикапки затремтіли у сльозах / І темно стало від облудних марень. / Веде мене язичниця-любов / Дорогою із гір –…
- Відкрийте очі, серця і уста / Дивись навколо – люди гинуть! / Здається від останньої війни пройшли уже літа, / Постріли гармат в нас знову линуть / Сидять молоді хлопці на війні,…
- Низький уклін, шановні ветерани! / Вклоняємось від щирої душі. / Так, спогади не гоять ваші рани / І чути ніби гуркіт від гармат у тиші. / Ми вдячні вам за наше чисте небо, / За в…
- Боюся, щоб тато пішов на війну, / А не залишився з нами, у тиші. / Здається за нього сама зброю візьму / Й стану туди де найсильніші. / Боюся за маму і брата, / За того кого ще не…
- -Ай поп твою мать. - Казав бобер, коли йому тріснули зуби. / Сонце сяйло як мудак, а я йшов собі навпростець. Йшов гордо, як парубок моторний, як капітан свого судна, як красивий…
- ми особисто не знайомі, та я знаю її добре, / не раз спостерігала, як курила там, за рогом. / я чула, що полює тільки на серця хоробрі, / тепер ось зупинилась перед моїм порогом.…
- Сьогодні ввечері вони сидять у своїх кімнатах / Хтось курить траву, хтось п'є, третя спить / Хтось з них вічно плутається у важливих датах / Хтось мовчить, хтось не замовкає ні на…
- Ти збережи собі мої листи. / А хочеш,то порви їх чи спали. / Давно згоріли наші всі мости / Й закрились двері спільної весни... / Сховай глибоко в пам‘яті всі мрії, / Викинь з гол…
- Осколки, мелкие, сильные… / Земли молчаливые крики. / Рука, застывшая в воздухе, / И стон в эхе минного рыка. / Упал. Не смирился. Опомнился. / Шептал друзьям, не прощаясь… / Но н…
- Інколи, в мене запитували: «Чому ти живеш на місяці? Тобі не самотньо на берегах сірої пустелі?» / Та я, лише робив ковток зеленого чаю й впадав у згадку… / Прокидаюсь від сну. Вд…
- А небо дихало дощем, / Ділилось сльозами утрат, / Бо скільки гинуло щодень: / Це був товариш, друг чи брат? / А небо дихало дощем, / Зливалось ріками тривог, / І не злічити тисяч…
- Ви монстри усі, але мов паперові, / Вас, наче, хтось із туману наплів, / Боже мій, може нарешті вже годі, / так знущатись з вітрів? / Ви люди усі, але наче з туману, / Я вас бачу…
