Я немов_л_Я комуніст!
Я немовля комуніст.
Ми по колу пускаємо соску
І відстрілюєм тих хто гидує
З двох років мій корєш працює
п’ятирічку виконав в вісім.
Він не знає що є відпустка
в ньога мама померла в колгоспі
на ранок наступного дня, їй туго розтискали пальці
вона задубіла просто за робочим столом – під тягарем холодного тіла завжди провисають дойки.
Так було і нині.
В мене тато буду_ Дніпрогес
Другий тато стаханить у шахтах
його завжди манили нори,
Ну там печери всілякі і діри,
отвори що не говорять
(Довідка: отвори що не говорять – спелеовирви на поверхні тіла, позбавлені голосових зв’язок, а відтак
навічно можливості співати, кривлятися та їсти, що і є основними фціями того іншого отвору.)
Поки ви тут гра_ у мистецтво
в селах кури ходять голодні
закінчилось м’ясо на трупах
куробалізм ячить вже сьогодні.
У дитинстві була дразнилка: ’Відпочинь, відпочинь – сраку в голову задвинь!’
ну а потім джихат, магістраль, коренізація, НЕП, шпиталь
далі світло яскраве, мутні голоси, крові плями....Скальпель сюди!
Твоє тіло сиділо в театрі, я там ліфчик намацав в партері під кріслом
Я не знаю, урок, амнезія, провали білі і сірі, я в палаті, а поруч – месія
сидить і сьорбає душі чаєм.
swinomatka
2
0
18
Поезія | Версія для читання 04 січ 2013 о 12:05
Подібні роботи
