Часто в приівітаннях бажають втілення всіх мрій. Але ж ой не кожна, далеко не кожна мрія має бути втіленою. Що може бути гірше від приходу щастя в той момент коли ти до нього ще не готовий? Мабуть втілювати варто свої найбожевільніші амбіції, але не мрії. Хоча здавалося б,а в чому різниця? Чесно, я й сама толком не знаю відповіді на це питання. Єдине, що по-моєму вірне, це те, що мрії мають збуватись самі, отак спонтанно й неочікувано, бо вони свого роду казка.А вона ж сама краще знає час і місце. Дуже важливо не переборщити.
Я мрію про далекі країни, екзотичних людей, неочікуваних пригод, але другий день блукаючи взимку Альпами починаєш усвідомлювати, що далеко за тим шаром естетичного задоволення від неземних краєвидів, за прохолодними долонями гірської свіжості , отам на денці набридливим розпатланим горобцем тебе дзьобає бажання повернутись до сіруватого мітса, до безликих багатоповерхових ящиків, що вміщують улюблені іграшки Долі - людей, до квартири з грубуватими й шумними сусідами, з запахом потрісканого лаку на старих меблях і розношеними капцями. Саме там по поверненні, роздивляючись фотографії, глипаючи на магнітики на холодильнику і і парочку сувенірних статуеток у серванті зповна і ще раз переживаєш оту всю красу/ благоговіння/велич/захоплення. Що це ? Звичка? Страх перед невідомістю? Незнаю. Всього потрошку мабуть. Проте що б там не було, як все таки добре, що оця витерта від багаторазового вживання пам*ять про домівку, про те що в тебе є куди повертатись.
kot_chechir
5
0
18
Поезія | Версія для читання 03 сер 2014 о 20:18
мітки: Замітки подорожнього
Allochka
Критика
Цікаві міркування. Іноді невеличкі зміни спонукають нас замислитись, відчути різницю між середовищами, у яких ми перебуваємо. І нарешті зрозуміти: змінити обстановку - це добре, а ще краще - коли є куди повернутись після змін.
В рідні краї повертають ще й спогади та люди , рідні та теплі, з якими повязані ці спогади. Знайомо
Подібні роботи
Роботу було депубліковано автором
Роботу було депубліковано автором
