Ках**к
ти не прогав, а торбу наготуй
хапай свій келих, лахи і натуго
вшнуруй повіки совість в терпкість
постолів
а потім лиш кахикни, як будеш вже під
лісом
і я тебе знайду, де з-за кущів косою
рубають матір правди
у мештах зпід надхмурених дібров.
swinomatka
1
0
18
Поезія | Версія для читання 04 січ 2013 о 12:07
Подібні роботи
