Sonnet for Mary

А знаєш, я так хотів дотягнутись, колись, до неба...
До хмар і таємниць, до глибоких істин,
А зараз розумію, що тоді мені було треба,
Лише обіймів твоїх теплих і чистих...

Було треба уст, і твій закоханий погляд...
Не місії, та не всесвітнє покликання,
А лише добрий і ніжний спогад
Слова про любов, що говорила стиха ти.

І я готовий дякувати, небу, сонцю і істині,
Що дозволили торкати
Твою ніжну шкіру і руки чисті.

І я кричатиму крізь емейли і чати,
Крізь білосніжну небесну тишу,
Знаєш тебе я буду кохати, єдину і найріднішу.

© Ігор Кордис.
04.05.2014
land icon
18
view icon
Поезія | Версія для читання 05 сер 2014 о 03:50
дуже ніжно
12 сер 2014 о 03:09
story, Дуже дякую!
12 сер 2014 о 03:11
Allochka Критика
Чотирнадцятирядковий вірш-зізнання у безумовних і безмежних почуттях. Гарно, щиро, піднесено. Твір викликає щире захоплення глибиною почуттів ліричного героя.
29 вер 2016 о 21:17
Подібні роботи
line
Про нас Наша команда Техпідтримка
Країна творчості JURAMAX логотип
Країна творчості JURAMAX © 2010-2024