Чорний ґрунт оросився кров'ю
Затих вереск страшної картечі.
Смертний дотик страшною журбою
Опустився йому на плечі.
За свої дев'ятнадцять з гаком
Схоронив вісьмох своїх друзів.
Кров кумачевими маками,
Проганя тіла кволих ілюзій.
За свої молоді дев'ятнадцять
Прикипів до важкого прикладу.
Хлопче, батько тебе не діждався,
Ти поліг під снарядами "ГРАДу".
Чорний ґрунт оросився сльозою,
Мати більш не обійме сина.
І у неї тепер за спиною
Син-герой і свята Україна.
Olka_Olen
2
0
18
Поезія | Версія для читання 05 сер 2014 о 05:04
Подібні роботи
