Крововилив з каміння
дзвіниці, не в ті ти руки, перса уклала
під тягарем тепла від чоловіка
самотність губ, обрізана коса.
Ти обняла, світанок сонця свідок той гіркий
під тягарем не тим себе цілу в усюди, віддала
плечей терпкий той запах, змах бровиний
засіпане у сні й спросоння, намерене в хворобі
життям напружене дитя, маленьке.. і плаксиве
(удалеч стежкою кудись дві торби нащось понесло)
кудись дві торби понесло у нащось далеч
swinomatka
2
0
18
Поезія | Версія для читання 04 січ 2013 о 12:09
Показати всі коментарі (5)
Melaverde, звісно. Сіськи звучить як щось таке епігонське, похітливе, пігмейське. Так можуть казати стурбовані зациклені підлітки, інфантильні слиняві збоченці, недалекі чорнороботяги, алкоголіки. В такому звучанні немає жодної таїни, захвату, еротики чи романтики. Перса ж викликають зовсім інші асоціації.
2
Подібні роботи
