Черв’як-Кощатос та ін
Лежить розтюблена труна,
зубіч розсипані труПИ.
Сира, поміж цієї метушні,
скрегоче яма темнотою глибини.
Шкваркоче сонце ‘улажняючи’
синюшних тіл квадратні тулуБИ.
Десь поміж ‘жгучих’ смородів
Що випиналися із дір
Гниюк, Тліннюк, Черв’як-Кощатос
Дбайливо никали папір.
Що за діла таємні там
Пронюхував Мертвецький пан,
Вінок нацупивши на стан, - жмуток вінків.
Він закосив під свіжоспечену могилу,
Колишній диверсанта син.
swinomatka
0
0
18
Поезія | Версія для читання 05 січ 2013 о 03:10
Подібні роботи
