«Можливо, ми прокляття світу…» 10.11.2014
Можливо, ми його чума.
Живемо, мовби паразити.
Навколо нас лише біда.
Себе лиш любимо єдиних
Й не бачимо навколо зла.
В душі ми всі завжди невинні,
А де вона ота душа?..
Затяті ми є християни,
Та проклинаємо усе.
Найближчий бар для нас є раєм,
У ньому і життя мине.
Усіх ми хочемо змінити,
Та чи міняємо себе?
В ім'я життя готові вбити
Й тим виправдовуємо все.
Ми всюди робимо лиш горе
Й відкрито тішимося цим.
Дограємось, що зникне море,
Й не буде більше нам води.
Ми кажем, ми сучасні діти,
Первинні в нас інстинкти в всіх.
Ми всі великі патріоти,
А у серцях війна і гріх.
Те зло, що робим, не змінити.
Його не виправиш добром.
В ім'я Творця ми хочем жити.
В чиє ж ім'я ми живемо?..
sk8ter-boyy
3
0
18
Поезія | Версія для читання 11 лис 2014 о 06:58
Подібні роботи
