Рудименти

Вічність тече по венах, розідае із середини. Ампутуе треновану байдужість... Серця стають вже за звичкою рудиментами, в сфері почуттів.
Відпустити тебе надто тяжко, загортаю у спогади і ховаю глибше. Переболить..
Вічність стае отрутою під діею каталізатора самотності. Промовчати... Так буде правильно...
Пронзить і тебе....
land icon
18
view icon
Поезія | Версія для читання 24 лис 2014 о 20:11
мітки: лірика
Ще немає жодного коментаря
Подібні роботи
line
Про нас Наша команда Техпідтримка
Країна творчості JURAMAX логотип
Країна творчості JURAMAX © 2010-2024