Прощай, лютий місяць
На першому концерті із вкрай дешевими квитками за 120 злотих буду сама, хіба мій наплічник переповнится брудним дрантям, яке я візьму з собою, пляшками негазованої мінералки та недоїдками фастфуду.
Напівтемрява, віолончель, вібрація… За три дні до твого повернення у чергову мандрівку не прощаючись зникну. І я не відповідатиму на дзвінки із десятка чужих телефонних номерів, і я залишусь на добрячий тиждень без зв’язку, без друзів, без проблем, без грошей, без сумнівних розваг, без усього.
Прощай, лютий місяць проходить свій екватор. Невпинно прямую далі. Місяць минув. І знову весна. І знову вдруге стук у двері. І знову все, і знову.
усе, все
Тут і тепер: намагаюсь уникнути переслідувань, чужих докорів та страху заснути в порожній темряві чужих мені стін. Закриваю очі, щоб забути передранкові історії. Ми назавжди у передранні.
Подібні роботи