КОЛИСКОВА

Вiдлiтає синiй вечiр в чарiвнi палати.
появляються на небi зорi де-не-де,
а маленький мiй синочок дуже хоче спати,
перший сон його за руку в казку вiдведе.

Там танцюють дивнi звiрi, сонцем свiтить сонях
i дiвчину-полонянку визволя козак...
Спить солодке янголятко у моїх долонях,
на малих вустах усмiшка — щастя тихий знак.

Хай вона на твоїм личку, синку, збережеться,
хай тебе оберiгає вiд земних негод.
Спи, моє мале майбутнє, бiля мого серця,
поки мамину молитву вислуха Господь.
land icon
18
view icon
Поезія | Версія для читання 08 гру 2011 о 23:34
мітки: вірш, поезія
Не чорнилом писано, а самою - любов'ю) Дуже гарно.
26 бер 2013 о 08:02
Анонім Критика
Ваш вірш - відображення найщиріших почуттів матері - людини, яка одна-єдина і на все життя. У Ваших словах - звучить барвиста казка любові до рідного синочка. Єдине, що пораджу: для кращого звучання спробуйте: не появляються, а "з'являються", не вислуха, а "слуха", але це за бажанням.
04 гру 2015 о 21:24
Подібні роботи
line
Про нас Наша команда Техпідтримка
Країна творчості JURAMAX логотип
Країна творчості JURAMAX © 2010-2024