Про нас
Журнал
Конкурси
Роботи
Автори
ARTPEDIA
Вхід
➨
Реєстрація
Початок
Він в думки мої прокрався метушливо,
Я ж його прогнати не змогла,
Озирнутися не встигла як в полоні,
У його полоні повністю була.
Він обняв мене замріяну, щасливу,
Хоч йому я трішечки чужа.
І відбилася в моєму серці
Його світла і усміхнена душа.
alina_golyk
Інші роботи
4
0
18
Поезія
|
Версія для читання
31 тра 2015 о 06:22
мітки
:
поезія
,
емоції
,
лірика
,
почуття
,
кохання
Allochka
Критика
Можна, звісно, щиро порадіти за людину, у якої "світла і усміхнена душа". Влучна назва твору. Саме вона сповна відображає раптове зародження почуттів.
19 кві 2016 о 21:32
Подібні роботи
***
Хтось марить тижнем моди у Мілані,
Для когось - це звичайне дежавю.
Хтось спатиме на куцому дивані
У хостелі на П’ятій авеню.
Хтось наминає піцу пепероні
І дегустує дороге вино,
По Риму чи Шекспіровій Вероні
Промчит
4
Antologic
Поезія
Про нас
Наша команда
Техпідтримка
Країна творчості
JURAMAX
© 2010-2024
Українська
Русский
English
Deutsch
Italiano
Polski
Magyar
Site map