Качка Надя і трьохлітрова банка проклятого молока.

ІСТОРІЯ БУЛА НАПИСАНА НА РЕАЛЬНИХ ПОДІЯХ



Іноді я не взмозі зрозуміти, що мене так картає зі середини. Таке відчуття, що мою душу хтось міцно тримає за руку і не дає їй свободи, не дає їй ковтнути свіжої весни.
На дворі стояв листопад. Жовте листя в танці з болотом розкидалось на всі сторони світу і складалось враження, що весь цей світ пустий. Звісно він пустий, бо на вулиці ніч.
Одного разу їй прийшов лист на роботу. Вона працювала перукарем вже більше чотирьох років. Коли вона обслужила останнього клієнта сусіда - бобра Генадія Васильовича, то вже як раз збиралася прочитати цей лист.
-Ох! - Промовив бобер. - Дякую Надіє, ця нова зачіска мені личить. Приходь до нас на Ханнуку - Подякував сусід.
Надя посміхнулась і пішла переодіватись з робочого одягу у свій. З купи лахів вилитів той самий лист. Надя опустилась та підняла його. Відкривши його дзьобом, вона почала його читати: "Час прийшов, останови зло. Часник, Альф, Соля Дієтолог, Інновація, Яблуко, Тицьки, Ирма (Подружка Епріл в старих черепашках Н.)
І тут качка Надя зрозуміла, що цей жахливий час прийшов-дойшов, час випробувань, час змагань. Вона давно вже розкрила тайну листа свого, це були перші слова слів листа, автор би вам не пояснював, але більшість з вас тупарилі мешти, тому:
Ч
А
С

Д
І
Я
Т
И.
Вона хутко всілася на свій трьохколісний велосипед і направилась в монастир. Краплі дощу заповняли її гордий дзьоб, але вона хутко мчала, незважаючи ні на що. Був момент істини.
-Я до отця Онуфрія. - Промовила змучено але дуже рішуче Надя. Охоронець впустив її, він теж зрозумів, що час діяти...
Спускаючись сходами, вітер шмагав полум'я свічок, а лапи Надії тремтіли, немов блендер. Вона розуміла, що потрібно щось зробити аби щось зробити, бо так треба і всьо. Минаючи двері, минаючи дні минулі в голові, Надя бігла чап-чала-лап. І вмить її хтось вхопив за крило. Це була якась ніби рука чи копито, Надя просто не зрозуміла, вона взагалі мало чого розуміла в житті.
- Його немає. - Хриплим, шансон-бутирським голосом донеслось із темряві.
-Кря, ви хто? Ану всєм вийті із сумрака! - Вічливо попросила Надя.
І тут, крок за кроком, по-малу виявлявся силует незнайомця. То була антилопа. Давній друг Надії - антилопа Шухляда. Це прізвисько вона дістала за те, що мала в собі багато непотрібного. І взагалі, вона всім трактувала, що саме вона охрестила Русь в 988 році, придумала сметану і пластікові вікна. Але її ніхто ніколи не сприймав, тому що всі добре знали, що Шухляда - просто неповносправна до кінця. Їмбіцилка трошки.
-Ох, Шухляда, як ти мене налякала. - Встало дибом пір'я у Надії. - А де отець Онуфрій?
-Його нема, і ніколи більше не буде. - Опустила копита антилопа. - Він пішов в магаз за папіросами і молоком...
І тут Надя все зрозуміла...

Колись давним-давно, позавчора батько Надії, качур Володя розказував їй історію про прокляте молоко. Воно було злите з вим'я святої корови скандинавського бога війна та мудрості Одіна, і було дано людям на землю, як дар. Але люди не цінили молока, і воно вбирало всі людські гріхи, які утворили велику тролітрову банку.
Згодом була потойбічна війна, невидима для очей людських. У вирішальному двобої зійшовся мудрець кентавр вуйко Стефко та прокляте молоко. І вирішальним ударом він попав по молоці, і Стефко зачатував молоко в тролітрову банку, зроблену з людських гріхів. Пізніше він зайшов в магазин "Продукти 24 в сутку" і поставив цю банку в холодильник з пивом. Мудрець кентавр Стефко був розумний і добре знав, тут молоко буде в безпеці, бо алкоголікі молока не купують. Якщо хтось відкриє цю банку, і молоко знову вийде у світ, буде третя світова молочна війна...

По крилах Надії пробігли мурашки...Вона просто стояла на мурашнику.
-Шухлядо! Хутчіш! Отець Онуфрій не той за кого себе видає! Він хоче почати молочну війн...
-Ану дзьоба стулила гриль-качка! - Вмить крикнула Антилопа Шухляда. - Я все знаю, це я допомогла йому знайти цей магазин, ми це мусимо зробити, ми будемо правити цілим світом!
Але тут Качка Надя не ростірялася і вийнявши автомат Томсона і розстріляла Шухляду к хєрам.

Дощ не щухав. Бив все сильніше, Надя мчала на своєму трьохколісному велосипеді щодуху. Магазин вже виднівся на горизонті.
Припаркувавши велосипед на стоянку для інвалідів, замкнула його цепкою аби не вкрали, Надія зайшла в магазин.
Вона вже бачила, як Онуфрій риється в холодильнику з пивом. Це був карлик, певно мало їв.
-Зупинися ти, гамно! - Закричала качка Надя.
Той повернувся і був приголомшений. Він не очікував побачити тут Надію, він думав, що антилопа Шухляда її вже обскубала і варить з неї росіл.
-Ти мене не зупиниш! - Сказав грізно той. - Ніхто в світі не взмозі зупинити мене! Ніхто! НІХТО!!!!!
Надія, поглянула на годинник, цифри показували 22:02.
Вона добре знала, що робити. Вона це закляття знала, його навчив її батько - качук Колодя.
-Після десятої не можна продавати алкогольні напої! - Почали кричати та шуміти в магазині Надя. - Йому взагалі немає ше 18!!!
Почувши це і побачивши, що якась дитина риється у пиві, продавщися розгнівалася не на жарт.
-Ах ти йоп вашу мать! - Сказала вона. - Ану пшов курва звідти гамно мале!
Онуфрій хотів щось відповісти, відстояти свою позицію але проти матюків продавщиці він був просто безсилий...
Він опустив свої маленькі ручки і вийшов з магазину. Пізніше на нього напала рись і загризла.
Світ був врятований від війни. Все обійшлося.
Згодом Надія мала каченят і всі були щасливі...
land icon
18
view icon
Поезія | Версія для читання 16 лип 2015 о 16:57
мітки: проза
Ще немає жодного коментаря
Подібні роботи
line
Про нас Наша команда Техпідтримка
Країна творчості JURAMAX логотип
Країна творчості JURAMAX © 2010-2024