Про нас
Журнал
Конкурси
Роботи
Автори
ARTPEDIA
Вхід
➨
Реєстрація
СНІЖИНКОВА МОЛИТВА
на землі Твоя воля - цей сніг
мов почуті мої молитви
всі ці милі сніжинки мені
Ти мов мрії мої оживив
які щедрі Твої небеса
і немов в покаянні земля
тепер знаю що я вже не сам
бо Всевишня Любов окриля
Bytkiv
Інші роботи
10
0
18
Поезія
|
Версія для читання
15 січ 2013 о 02:11
мітки
:
вірш
,
поезія
Показати всі коментарі
(6)
Приховати коментарі
gelly
такий гарний
16 січ 2013 о 06:43
1
Bytkiv
gelly
, дякую)
16 січ 2013 о 06:49
Allochka
Критика
Сніжинки, які наділені незвичною місією, - окриляти любов'ю. Добре, що вони ще "уміють" оживити мрії, позбавити самотності...
14 лют 2016 о 03:00
Подібні роботи
Вот и вся любовь
Грохот сердец и хруст позвонков
Вот и все мечты, вот и вся любовь
Жизни конец и дверь на засов
Больше ничего, вот и вся любовь
Смысл потеряли чьи-то слова
Всё как и было, но наоборот
Чтоб закричать отк
5
Pit
Поезія
хода сніговиків*
Медові зорі з молоком гойдають небо.
Ванільний простір притулився до полів.
І гай, притрушений снігами, сон зустрів.
Малі підсніжники мугикають про себе...
І де-не-де перекотилася луною
хода останніх на ц
7
Lina_Bila
Поезія
Я люблю Львів й стару його бруківку,
Цю атмосферу мрій і дивини,
Старі доми, що дивляться одвірком,
У ті часи із німбом сивини,
Я люблю каву з ароматом Відня,
Старі кав'ярні в стилі декаданс,
Там в запахах, історія стол
2
14
2
Verlen
Поезія
Кава й шоколад
З твого волосся віє аромат:
Там запах кави вплівся в феромони.
Пурпурних вуст торкався шоколад, -
Свій слід лишив на них солодко-чорний.
Я, зваблений спокусою принад,
Розчиню в тобі свою насолоду.
Ти жін
11
1
debrian
Поезія
Обмеження свідомості
Обмеження свідомості
В умовах невагомості.
Рахуємо об"ємами думки.
А непрозорі рішення
Стають гіркі і змішані,
Як полин́ові згашені зірки.
Припущення й умовності
В умовах невідомості
Приносять кожен раз
12
2
Victoria
Поезія
Душа людська на крихкість кришталю
Як вирішив іти - не повертайся,
Як розлюбив - більш не кажи "люблю",
Коли зникаєш, хоч би попрощайся.
Душа людська на крихкість кришталю.
Розкраявши її пустим мовчанням,
Не клей уже присутністю, молю,
Бо ж злущена
10
1
alina_golyk
Поезія
Про нас
Наша команда
Техпідтримка
Країна творчості
JURAMAX
© 2010-2024
Українська
Русский
English
Deutsch
Italiano
Polski
Magyar
Site map