Час

Довгі вулиці в яких пливуть люди,як повільна течія тихого моря! Вони не спішать вперед,не дивлячись на час! Не бояться зробити помилку в сьогоднішньому дні. Не бояться на марно витратити зайву хвилину,бо що таке хвилина? Це те саме що порахувати від 1 до 60! А це проста дрібниця! Ми можемо рахувати і до сотні,тисячі,мільйону! Нам нікуди спішитись! І цю просту дрібницю ми можемо робити щодня при цьому нічого не втрачаючи! Адже часу у нас безліч! Тим самим не боїмося змарнувати сьогоднішній день,натомість годуємо себе думкою,що завтра все можна наздогнати! А час? А що,час,його ніхто не забере,і нікуди він не подінеться! Час не гроші,він нічого не вартий,варте нам багатство якого чим по більше ви намагаєтесь здобути за своє життя! За якого здатні вбити суперника,забрати в бідного останню грошину,обманути свого близького друга чи родича! Тільки щоб побільше їх,отих папірчиків,грошей! На яких так чомусь світ і став для нас,на все оте наше життя! Гроші,як кров і при їх відсутності ми помалу «відчалюємо» з цього сучасного світу! Отак і живемо,не цінячи найдорожчого,що мабуть дано в цьому житті і заслуговує по правді нашого обачного ставлення! За те губимо своє життя,заради того,що й так залишимо,рано чи пізно! Адже вічно жити нам не дано,по природі! А від смерті не втечеш,не скриєшся! Вона знайде тебе,і своїм набутим багатством від неї ти не відкупишся! Для неї твої папірці зовсім нічого не значать!

Але що було б тоді,якщо життя змінилось на інше і ми знали що прожити нам дається тільки один день!? А наступний потрібно заробити! Ми уважно дивилися б на цифри,в той час як вони з шаленою швидкістю спливали все скоріше і скоріше, прямо на наших очах! А страх переповнював все тіло,адже чим раз,тим ближче до нуля,до того кінця,який був для нас вже нашим вибором,а не нашої долі,на яку ми все звикли покладати! Серце в той час все скоріше і скоріше починало битись,а в голові тільки і думка - де б роздобути час! Адже зупинятись йому навряд чи хотілося б! А нам – покидати цей світ! От що б ви робили тоді? Чи знову тоді йшли без поспіху по вулиці? Чи тратили на марно свій час на не потрібних вам людей? Віддавали свій дорогоцінний час задля брязкалець і прикрас,які оцінюються в такі шалені суми? От як ви поводилися б тоді? Чи зупинились би на вулиці прохожому? Чи хотіли зранку,по звичці провалятись кілька зайвих хвилин в постелі? Чи хотіли б ви на марно витрачати кожну секунду часу,яку заробити було б вам дуже важко! І чи все ж тоді були б потрібні вам ті гроші? Чи потребували б тоді того багатства,на здобуття якого тратимо найцінніше - своє життя? І по правді,от чого б всі ви тоді бажали?

Можливо ви подумаєте,що в той час люди стануть байдужими один до одного! І світ перетвориться на великий мурашник,в якому всі бігатимуть,не зупинившись,щоб допомогти упавшому піднятись! Але хіба зараз по іншому? Невже в нашому реальному світі всі такі добродушні і милосердні один до одного? Глибоко сумніваюсь в цьому! Адже люди чомусь шаруються на кілька ланок,і вирізняються ці ланки одна від одної наявністю тих же самих папірчиків,в кого їх більше,той і вище! То чим краще? Адже ті хто нижче завжди знатимуть,що їм прийдеться працювати на вищих порівняно з ними,а ті будуть як завжди,наживатись на них! І ніщо ніколи не зрівняється,ми не досягнемо тієї рівності в світі про яку так мріємо завжди! Все як є зараз,так і буде завжди! І всі оті закони про існування людства – це повні нісенітниці та відговори для нас! Всі заслуговують бути рівними між собою,всі заслуговують на однакове життя і щастя! То все ж,як краще?! Жити в світі де зводиться все до папірчиків,які набагато дорожчі за наші життя?! Чи все ж потрібно віддати належне часу?! От що оберете ви?!

Звісно нашого буття ми не в силі змінити! Та й світ,в якому час замінив би оті папірці,це просто видумка! Але час,він не видумка,не нісенітниця! Він справді найдорожчий! І його потрібно цінувати,кожну хвилину,кожну секунду! В нашому світі він має певний цифровий еквівалент,який нам,на жаль, не знати! Можливо в цьому і є весь плюс! Адже не знаючи коли ми дійдемо до того нуля,ми більше матимемо жаги до життя! Більше думатимемо про те щоб ще зробити! Мабуть саме і так все й було задумано,не нами! Можливо цим і кращий світ в якому ми живемо,а не який я описав в припущенні! Але ми не задумуємось над цим,ми не цінуємо того що дано! Натомість просто вбиваємо найцінніше,вбиваємо те,що не бачимо,заради того – що так кидається нам в очі! Адже ми звикли – оцінювати все з вигляду! І не бачачи нашого кінця,нам нікуди спішити! Але повірте,це не так! Коли ви побачити його – буде вже пізно! І тоді,все не видиме стане побаченим,а все те,що так милувало наше око,буде простою купою сміття,на яку ми потратили все своє життя!

Цінуйте час! Кожну мить,секунду! Її не заробиш,не вкрадеш,не купиш! Та й ніколи його ти не побачиш! Ми не варті цього!

P.S.: inspired..."Time"

(с) Андрій Петльований
AngelofHope
AngelofHope
land icon
18
view icon
Проза | Версія для читання 17 січ 2013 о 04:18
Показати всі коментарі (13)
історія може мати тисячу героїв... та одним із них є ви... вдало написано, неймовірно
06 тра 2013 о 01:32
lesya, Дуже дякую, Вам)
приємно)
06 тра 2013 о 01:34
Allochka Критика
Похвально, що Ви присвятили свої роздуми такій категорії, як час. Ваш твір здатен спонукати читача до роздумів над способом їхнього життя. Це твір-викриття, твір-засторога усім,хто не уміє цінувати час.
15 кві 2016 о 16:03
Подібні роботи
Роботу було депубліковано автором
Роботу було депубліковано автором
Роботу було депубліковано автором
Роботу було депубліковано автором
Роботу було депубліковано автором
Роботу було депубліковано автором
Роботу було депубліковано автором
Роботу було депубліковано автором
Роботу було депубліковано автором
Роботу було депубліковано автором
Роботу було депубліковано автором
Роботу було депубліковано автором
Роботу було депубліковано автором
line
Про нас Наша команда Техпідтримка
Країна творчості JURAMAX логотип
Країна творчості JURAMAX © 2010-2024