Аж по вуха

Хоч я не найкращий у світі кухар...
Та поцілунки готую вміло
Щастя наповнює нас, аж по вуха
Ми, бути разом, давно дозріли

Послухай, я маю запасні крила
І не одну пару гріючих рук
Але твої, завжди краще носились
Прийшов час вилляти гіркість розлук
land icon
18
view icon
Поезія | Версія для читання 17 січ 2013 о 05:48
мітки: вірш, поезія
Allochka Критика
Знов таки лірична героїня демострує "вищість" свого коханого, навіть порівняно із собою. Поміж рядків заховано неприйняття самотності.
10 тра 2016 о 20:07
Подібні роботи
line
Про нас Наша команда Техпідтримка
Країна творчості JURAMAX логотип
Країна творчості JURAMAX © 2010-2024