Нічні потяги

image
Потяги приходять на перони,
Білим віють снігові хвости.
Жовтим оком блимають вагони
В темний бік нічної самоти.

Дмухають, як втомлені дракони,
Хмарками із пороху і диму.
Хтось вже не повернеться додому;
Хтось когось назавжди тут зустріне.

Потяг відправляється з вокзалу.
Серед поля снігом замете?
Докажіть усе, що не сказали -
Потяг не спиняється ніде.
Броди. Січень 2016.
land icon
18
view icon
Поезія | Версія для читання 17 січ 2016 о 21:45
Анонім Критика
Невідворотність часу проглядається поміж рядків. Цілком погоджуюсь із автором у тому, що потяг у житті багатьох читачів пов'язаний із останніми й першими зустрічами, прощаннями, сподіваннями.
18 січ 2016 о 02:21
Подібні роботи
line
Про нас Наша команда Техпідтримка
Країна творчості JURAMAX логотип
Країна творчості JURAMAX © 2010-2022