Нічні потяги
Білим віють снігові хвости.
Жовтим оком блимають вагони
В темний бік нічної самоти.
Дмухають, як втомлені дракони,
Хмарками із пороху і диму.
Хтось вже не повернеться додому;
Хтось когось назавжди тут зустріне.
Потяг відправляється з вокзалу.
Серед поля снігом замете?
Докажіть усе, що не сказали -
Потяг не спиняється ніде.
Броди. Січень 2016.
Victoria
1
0
18
Поезія | Версія для читання 17 січ 2016 о 21:45
Подібні роботи
