Вустами припав...
До роси ніжних трав...
Пелюстки кохав шовкові.
Чуттєвими "па"
Прогиналась трава,
Мої обіймала скроні.
Туман, мов шаман -
Розливав свій дурман
І нас огортав парою.
Кохання вулкан
Твій гойдав океан,
Пульсуючи під корою.
Палав і згорав
Серед магії трав
І з попелу птахом знову -
Злітав, де зоря
Колискову вітрам
Співає свою казкову.
28.01.2016
debrian
2
0
18
Поезія | Версія для читання 28 січ 2016 о 13:36
Allochka
Критика
Чуттєве, "пелюсткове", різнобарвне й головне - живе кохання зображено у вірші. Кохання, що сягає незвіданих висот, долає усі перепони, - як миттєва реальність і як висока мрія - така поетична канва твору
Подібні роботи
