***
Де кожен тягне чималий багаж.
Мандруємо по карті штрихпунтиром
У закутки невіданих окрас.
І кожна мить - маленький марафон.
Хто добіжить до фінішу - не знати.
Так легко люди змінюють фасон,
Не замінити стрілок циферблату.
11.10.2015 року
© Andriy Oleskiv
Antologic
2
0
18
Поезія | Версія для читання 01 лют 2016 о 05:18
Анонім
Критика
Ваші спостереження і роздуми над сутністю життя, викладені у вірші, заслуговують на увагу. Адже важко не погодитись із тим, що життя - це вокзал, а всі ми - його пасажири. У кожного із нас свій багаж - це наші добрі й погані справи. Мить для нас - це шанс проявити себе, але не кожен скористається нею, як належить.
1
Подібні роботи
