Прощальний дарунок

Збирай мої вії по ліжку й плечах
Зливай мої сльози отруєні сіллю
Нас не заколише теплий той вечір
І ні з ким ділити своє божевілля

Сповзає по ранах розпатланий светр
Нитки пам'ятають твої поцілунки
Ми не перетнемось на жодній із зебр
Я хочу байдужість в прощальний дарунок
land icon
18
view icon
Поезія | Версія для читання 18 січ 2013 о 02:36
мітки: вірш, поезія
Показати всі коментарі (6)
Oleh, Спасибі
18 січ 2013 о 16:05
УХ! жостко, але бомба!
28 бер 2013 о 07:07
Анонім Критика
Досить незвичний і неочікуваний дарунок просить лірична героїня у свого коханого - байдужість. Інколи байдужість може бути гірше ненависті. Навіює щирий сум мотив цього вірша. Прикро, що дівчина узагалі не бажає "перетинатись" на жодній із життєвих стежин, що часто неможливо.
11 січ 2016 о 01:29
Подібні роботи
line
Про нас Наша команда Техпідтримка
Країна творчості JURAMAX логотип
Країна творчості JURAMAX © 2010-2022