Сад нездійснених надій
і моя душа розірвалась на кусочки
Я малюю губи червоною краскою
Потіш мене своєю ласкою
Танцюй сьогодні і завтра
Всередині буде горіти ватра
Наше життя поцілунок і вир
І розцвів в саду гіркий імбир
Серце одичіло і покотилося в прірву
Я знайду той імбир і його зірву
По губам тече червона краска
Я шукаю,а там стоїть пуста і дряхла арка
Це дике серце все рівно не буде моїм
Воно належить принцессі невідомих руїн
Звук тишини тих проклятих нот
я заблудилася в цьому саду скорбот
Lydia
0
0
18
Поезія | Версія для читання 11 лют 2016 о 03:40
Подібні роботи
