Напівзимнє*
вкрило в серці електромережі.
Від крихких пластівців оніміла
до Твоїх воріт моя стежка.
Неприручено кинулись птахою
і лавиною з гірки скотилися,
наче нас повторяючи знаково,
як і ми у підніжжі розбилися.
Мрії-мрії! Покірні і зра́дливі.
Причаїлись - і тихо втекли,
коли ми в перший сніг разом падали,
і кохання своє відбули...
Lina_Bila
6
0
19
Poetry | Reading version 18 jan 2013 at 04:39
Similar works
