Васька
Якось Сарі і Абраму
стрілось кошеня.
Захотіли взять додому,
дать йому ім’я.
Імена перебирали:
Мойша, Моісей,...
Та сусіди заволали:
кіт — не іудей!
Йой, Абрамцю, — Сара каже —
це ж бо срамота,
щоб ім’ям таким поважним
називать кота!
Ти й придумав (лихо з нами,
з глузду мо злетів?),
щоб людськими іменами
називать котів!
У кота ж натура хвацька
й дурість — аж несе!
То ж нехай він буде Васька.
Васька! Та й усе.
ullad1
1
0
18
Поезія | Версія для читання 19 лют 2016 о 15:50
Allochka
Критика
Чомусь все-таке одне із людських імен підійшло котові, незважаючи на усі нарікання. От така куменда ситуація: єврейське не підійшло, а українське - враз.
Allochka, У Романа Котляра вірш російською мовою, так я вважаю, що підійшло котові ім’я російське.
Щиро вдячний за відгук!
З повагою і найкращими побажаннями,
Владислав.
Щиро вдячний за відгук!
З повагою і найкращими побажаннями,
Владислав.
Подібні роботи
