Згірчили

Відцвіла любов -
і розлетілась світом.
Притрусило сивим попелом
вуста.
Не втамує болю
і південний вітер,
може з часом зникне безвісти
зола...

Двоєдино ми згірчили
юні душі.
Нажилися вдосталь. Мрії
відбули...
У саду тепер навіщо
гупать грушам,
адже зав'язі немає
від
весни...

Lina_Bila

Інші роботи

Поезія | Версія для читання 18 січ 2013 о 23:34

мітки: вірш, поезія

ullad1

Гарно і сумно.

24 лют 2013 о 14:39

Анонім Критика

Гарно й мелодійно зображено любов, що відцвіла, посивіла. Від неї віє легким смутком, ностальгією за молодістю. Хочеться висловити щиру радість за ліричних героїв, які пережили високі почуття

16 гру 2015 о 20:14

Подібні роботи

акварелева блакить*

Щебече травень. Морем зелені хвилює
і заховається десь по сільських садках.
Шукай-шукай! А я поки малюю
ранкове сонце в горизо́нтових руках.

Ще три хвилини - і я небом буду бігти,
наздоганяй, бо ще коли така гульба

Lina_Bila
Поезія

Я віддам

Я віддам лиш тобі,
що належить по праву,
своє серце й оті
слова не взяті в оправу.
І одній лиш тобі
любов буду дарити,
як маяк у імлі
завжди буду світити.
Буду сонцем в горі,
що дає оксамити
Промінь щастя,тобі
в серце б

AngelofHope
Поезія

Про нас Наша команда Техпідтримка

Українська Русский English Deutsch Italiano Polski Magyar

Site map