Ще зранку її місто переливалося сонячними барвами, а вже пообіді небо почали полонити темно-сірі низькі хмари. Замжичив дрібний і надокучливий дощ. Ліка зітхнула і відклала вбік к…
1
Жили-были когда-то в одной небольшой квартире Диван и Хозяин. Жили они дружно и тихо. Были они холостяками и любили спокойствие. Нельзя сказать, что им не нравились компании и веч…
2 1
7
2
5 3
По губам стікає кров одвічних мук, / А я стомилась жити в хвилях твоїх рук. / А я замерзла в жерлі твого вулкану, / Довіряти вітрові я більш не стану. / Оббила ноги я, і всі колін…
3 1
4 1
10 1
2
прекрасне кохання, / та без розставання. / ненавиджу я те прокляте прощання. / люблю до світання, / із ночі до рання… / із рання до ночі… / люблю твої очі. / ти – все. я з тобою к…
1 1
4
2
Міста пам'ятають своїх колишніх із замисленими очима. / Таким завжди не легко, завжди не байдуже / і завжди 20, або трохи за. / Їм багато чого не подобається, а увечері мерзнуть р…
8 5
Я умирал… / Но вдруг с небес спустился ангел. / Он пел. / Он спас меня от муки, / Такой ужасной скуки, / Тогда я лишь страдал. / Забытый на мгновенье / Всем миром, / Я в забвеньи…
