***

Сліпці виходили в поле шукати щастя.
На дотик, на смак, на дух молодої трави.
І хтось дійсно вірив, що це йому вдасться,
А інший вважав, що навколо самі рови.

Сліпці виходили в поле збирати жито,
А між колосків червоним горіли маки.
Це ж можна сто років на світі прожити,
А щастя не знати, нічого не знати.

Сліпці виходили в поле ловити сонце,
Збирати гарячі дотики на тілі.
Кому вітаміни, а кОму пекучий стронцій -
Одні зігрілися, інші згоріли.
Броди, Львівщина 6.04.16
land icon
18
view icon
Поезія | Версія для читання 06 кві 2016 о 17:47
Allochka Критика
Відчувається щире прагнення пізнати щастя, надано настанови щодо його пізнання. Справді, чого варте прожите століття без справжнього щастя.
06 кві 2016 о 20:14
Так і у житті - хтось знаходить своє щастя, а хтось усе життя так і страждає від опіків стронцію.
08 кві 2016 о 15:00
Подібні роботи
line
Про нас Наша команда Техпідтримка
Країна творчості JURAMAX логотип
Країна творчості JURAMAX © 2010-2022