ЗАСПІВАЙ МИ...
Лиш ти так вмієш.
З твоїх уст є цілющою пісня -
Лікує душу.
І на серці так робиться втішно.
Моя ти, мріє,
Сокровенна. Повір ми, не пізно...
Журливу тишу
Розгойдай і розвій мою смуту:
Студені думи.
Розчини ня усього в тім співі:
У вуст багрянці.
Зажени мою пам‘ять-покуту
У скрипки струни,
Твого голосу спраглі та спілі.
Вже смик у танці.
Одигезде, красуне, у тайстрі
Ще маю бубна.
В нім, чи чуєш, зозулько, як б‘ється
Моє серденько?..
Бач, голубка і голуб на вістрі,
На ґражді з дуба –
Дзьоб до дзьобика? Поцілуймося
Й ми, рідненька.
14.04.2016
debrian
1
0
18
Poetry | Reading version 14 apr 2016 at 16:45
Написано мелодійно, піднесено, мрійливо і ніжно-преніжно. Своєрідна лексика, як і стиль твору. 
Similar works
