"Пісня лісової мавки"

Скажи, що ти вночі співала,
В садку, що квітне за рікою?
Заснути серцю не давала,
Воно ж було, десь там, з тобою!

Твій спів медовий, не земний,
Не дасть заснути, аж до ранку.
І я тепер на віки твій!
На вік закоханий у мавку!

Що ночі, з лісу ти приходиш,
Пісні співати у саду.
І з розуму, мене ти зводиш,
Дурному щастю на біду!

Що дня, чекаю ночі я!
І не живу, а лиш чекаю!
І вірю в те, що ти моя,
А не, що просто, глузд втрачаю!

Моя ти казко лісова,
У тебе вірю, і кохаю!
Нишком пишучи слова,
Їх під подушкою ховаю.

Колись, не стримавши любові.
Зірвусь, і річку перепливши,
Я зникну десь у твоїм слові.
Твій спів, мов мед п’янкий, допивши!
21.04.2016 м.Первомайськ Миколаївська обл.
land icon
18
view icon
Поезія | Версія для читання 21 кві 2016 о 17:49
Allochka Критика
Викликає щире замилування кохання ліричного героя до мавки. У цьому вірші мавка постає як практично недосяжна, висока мрія, у якому варто вірити усе життя. Людина, яка так щиро вірить у мрію, хоча б частинку її втілить у життя.
22 кві 2016 о 15:15
Подібні роботи
line
Про нас Наша команда Техпідтримка
Країна творчості JURAMAX логотип
Країна творчості JURAMAX © 2010-2024