Світлій пам‘яті Михайла ГЕРЦА присвячується…
Крізь призму смутку й радості дививсь...
Сьогодні дихав я Твоїм повітрям,
Зринаючи думками в Твою вись.
На березі Латориці спинившись,
Душі і серця спрагу тамував.
Крізь їхню призму там себе залишив...
В піснях Твоїх живі мої слова.
Припав свічею пам‘яті в молитві -
До місця, де твій спокій на землі,
Паланок замок в горизонту свиті
Звідкіль так ясно бачиться Тобі.
Як сакуру й магнолію одквітлі
У буйний цвіт вбиратиме весна,
Так само у Твоїх пісень палітрі -
Про Тебе пам‘ять вічна і ясна.
(22. 04. 2016 р. м. Мукачево)
22.04.2016 р. м. Мукачево
debrian
1
0
18
Поезія | Версія для читання 24 кві 2016 о 21:32
мітки: сакура, магнолія, призма, радість, смуток, повітря, Латориця, пісня, слово, память, вічність, молитва, свіча, Паланок, палітра, вірш, поезія
Allochka
Критика
Велика шана таланту, поряд з яким навіть сакура й магнолія здаються менш прекрасними. Пам'ять про людину, що живе в її улюбленій справі.
Виправте "спинившись".
Виправте "спинившись".
1
Подібні роботи
