«Про відлуння старих часів»
Вогонь пекучий запалав.
Почав війну із апонентом,
Якого, Бог, людьми назвав!
Під гаслом рівності і права,
Хрести змінивши на зірки.
Пішла, болячка мас, кривава,
Злетілись масово круки!
Та і стерв’ятники зникали -
Голодні люди, з сил останніх,
Те що могли знайти з’їдали.
І не в партійних, спец. їдальнях!
Колективна праця рабська,
Стала візиткою держави.
Країна батраків, радянська,
В лайні жила, заради слави!
Де будівництво комунізму,
Було метою для життя!
І де фанатики Марксизму,
Ішли на дно, без вороття!
Тим бідним жертвам, вбивць червоних,
Ми дань та шану, віддаємо!
І зараз ми у обороні,
Гієн червоних, геть женемо!!!
Від нас відтяли вже частину,
Коли пухлину видаляли.
І оновити в раз країну,
Нам підлі вороги, не дали!
Операційний стіл у крові,
Але киста, ще залишилась.
І розростається по волі -
Зараза міцно, з нами вжилась!
Нам ліву руку не відтяти,
Хоча вона уся в пухлинах!
Людей не треба убивати,
За те що, їхня це країна!!!
За нами право жити краще,
Аніж у стані болі й жару!
Віддайте нам, ви право наше,
А не про ленінську примару!!!
28.04.2016 м.Первомайськ Миколаївська обл.
Sichen
0
0
18
Поезія | Версія для читання 28 кві 2016 о 20:28
Подібні роботи
