Червень дзвенів стоголоссями трав.
В пору таку тільки любити,
В пору таку тільки жить!
Мріялось, думалось і любилось,
Землю хотілось тримать на руках.
Тільки цього не судилось,
Мрії всі обпалила війна.
Ти пішов, сміливий і юний,
Щастя своє і любов захищать.
І навік залишився в окопі
Землю тримать на руках.
Мріялось, думалось і любилось,
Жити хотілося...
Жить...
Присвячую своєму прадіду, Підгорному Василю Леоновичу, який пропав безвісти у перші дні війни... а потім була похоронка...
OKSANA
1
0
18
Poetry | Reading version 16 june 2016 at 04:45
Similar works
