Український Ґарик 193

Господь, відзнач, що я не охкаю
І не мечу прокльонів камені.
Хоч ти мене вже так мудохаєш —
За тебе соромно бува мені.
Оригінал
Заметь, Господь, что я не охал
И не швырял проклятий камни,
Когда ты так меня мудохал,
Что стыдно было за тебя мне.
tags: Український Ґарик, вірш, поезія
Similar works



