Український Ґарик 198
У себе я епохи сіль
ввібрав, відчувши всі терЕни,
поет - не лікар, тільки біль,
струна і нерв, і прут антени.
Оригінал
В себя вовнутрь эпохи соль
впитав и чувствуя сквозь стены,
поэт - не врач, он только боль,
струна и нерв, и прут антенны.
ullad1
1
0
18
Поезія | Версія для читання 24 лип 2016 о 16:20
мітки: Український Ґарик, вірш, поезія
Allochka
Критика
Можна погодитись, що поет, немов сіль, вбирає у себе і вказує іншим на всі болі епохи. Він не зцілює від болю, а тільки нагадує про нього, посилюючи цей біль.
Подібні роботи
