***
бо тим, що ми молимося, святим
важко збагнути нашу любов і наші страхи.
Один із них каже: спробуй, як я, іти,
шукаючи серед сотні доріг праведну [і свою].
Важко нести свій хрест, ступаючи на стерню.
Інший каже: байдуже, скільки ти йшов і скільки ще потрібно пройти
[перепливаючи ріки, оминаючи гірські хребти];
байдуже, скільки тобі ще пити брудної води замість вина
і йти крізь болото, ледве торкаючись голими ступнями дна.
Аби тільки ти знав, для чого спокутуєш гріх
і для чого б обрав інше життя, якби міг.
А потім вони спускаються вниз по ріці
[у кожного з них шрами на колінах і лівій руці
і торба, де вони носять душі інших таких, як ми].
Закінчиться все, як закінчується холод зими.
Iren_Konst
2
0
18
Poetry | Reading version 15 nov 2016 at 23:43
Similar works
