Наркоманія
бо така прекрасна ця врода
я не знала цієї ейфорії
що забуває навіть про свої мрії.
Ти відчуваєш її…кожен звук,кожний запах
І ось цей такий довгоочікуваний спалах
А тим часом непокірний час зупиняється
Бо твій сірий дим в тобі розчиняється.
І ми з тобою робимо світ,який належить лише нам
І тікаємо від усієї метушні,та усіляких любовних драм
Бо керуємося лише насправді справжнім почуттям
Та забуваємо істину,перед нашим каяттям.
І ці останні строки щастя вже приходять
В організмі останні сірі кумочки бродять
І більше немає малинового літа
І то вже знову твоя шалена кобіта.
І кінця краю цьому немає
Бо щодня тебе непреривно ламає
Але манія моя то насправді є ти
А не йобана оця наркоманія.
Similar works
