Дорога

Я залишу вам сьогодні про себе,одну звістку
І майте це собі на своєму примітку.
Була в мене дорога і чорна і біла
І я замріялась в думках та вибрати невспіла.

Що вибрала не ту дорогу,дорога моя мама.
Я знову не встигла,час мене підвів моя дорога.
Я насправді люблю його найбільше на світі своєму
Та почуття мене заводять,і не стане його на шляху моєму.

Тепер мій час знову зупинився та застих в огні
Я сама себе завела не туди,тепер не вибратись мені
Я все знаю та все розумію,але незнаю до сих пір себе
Заблукала в лісі нездійснених надій і тепер я одна.

Не було там рифми,та ви не поймете цього одразу
Бо коли приходить муза моя вона неконтрольована щоразу
Витворяє та думає собі що їй тільки захочеться
і так болить воно все ,абсолютно все тепер згадується...

Бо та любов така чиста і ніжна як маленька дитина
А ми її заставили вирости на на наших очах,одна хвилина
Бо то сонце світить насправді всім одинаково,прекрасне життя
Зрозумій це сьогодні,і вона піде твоя депресія,твоє пиття..

Сумний погляд перестане тебе переслідувати
засвітить нарешті твоя усмішка,бо всі ми по суті близькі...