Буває хочеться когось,
До себе сильно пригорнути,
До самого серця,- ось,
І в тому спокої втонути.

Заснути. І бачить сон,
Волосся запахів вдихавши,
Що ми високо разом,
Літаєм, крилами порхавши.
land icon
18
view icon
Поезія | Версія для читання 24 січ 2013 о 17:40
мітки: вірш, поезія
Показати всі коментарі (16)
Прекрасна легкість з відтінком смутку... знайоме бажання, мабуть, кожному.
05 тра 2015 о 01:38
Анонім Критика
Якщо у Вас тільки проба пера, то вона вдала. Чітко вималовується тема й ідейне звучання твору. Ліричний герой втомився від самотності, прагне подарувати високі почуття... А що стосується форми вірша, то у другій строфі відчувається певний дисбаланс у звучанні та зображенні сну
03 гру 2015 о 14:40
Дякую! На друк я не претиндую! Це просто адресований СМС віршик, що закінчився одруженням
05 гру 2015 о 18:06
Подібні роботи
line
Про нас Наша команда Техпідтримка
Країна творчості JURAMAX логотип
Країна творчості JURAMAX © 2010-2022