Центрифуга

В глибині твоїх очей - зникаю
Ліхтарі, як останній ковток світла
Ти ще зовсім не знаєш яка я
Для мене щастя заховане в митях

І коли у порожній кімнаті
Залишки від цигаркового диму
Забризкую повітря мятою
Так ніби від неї стає менш зимно

Ти мене ще нітрохи не знаєш...
Як я висушую мокрі спогади
Центрифуга повільно спиняє
Кимось зім'яті "до тебе" осені
land icon
18
view icon
Поезія | Версія для читання 25 січ 2013 о 19:43
мітки: вірш, поезія
Показати всі коментарі (4)
She
супер
26 січ 2013 о 08:04
Oleh, Дякую
27 січ 2013 о 00:31
She, спасибі
27 січ 2013 о 00:31
Подібні роботи
line
Про нас Наша команда Техпідтримка
Країна творчості JURAMAX логотип
Країна творчості JURAMAX © 2010-2024