Без назви

Де панує лише страх
Той кохати вже не вміє
То як в клітці самотній птах
І навіть літо не зігріє...

Хто придумав цю казку
Той протер усі свої сліди
Хто не знає ласки
Тому більше нікуди піти...

Зачини усі ці двері
А ключі загуби сама
Я допишу слова на папері
І тоді розпочнеться війна...

Ти напевно не моя
Від тебе віє холодом
Однотипна дівчина-змія
Яка не знала сорому

Історія розбита
Розлиті всі наступні дні
Тобою-мною вбита
Давай лише залишимся на самоті...
land icon
18
view icon
Поезія | Версія для читання 27 січ 2013 о 20:12
мітки: вірш, поезія
Ще немає жодного коментаря
Подібні роботи
line
Про нас Наша команда Техпідтримка
Країна творчості JURAMAX логотип
Країна творчості JURAMAX © 2010-2024