Молитва за батьків

Безмір слів розлітаються часто, як хмари осінні.
І стоїш в самоті, у зажурі і дивних думках.
До ікон підійдеш у кутку, а в руках своя мрія
про батьків...Защемить моя юна душа.

Я просила за себе багато, і надто дитяче,
і хотіла вмирати там, де сімнадцять лише...
А про маму із татом, їхні серденька гарячі
забувала в надії на завтрашній новий день.

Кожна осінь згорить. А зима зледеніє в заметах.
Кожне літо прийде - дощове, а, можливо, сухе.
Я ж у Бога прошу (представниця пороків планети)
про здоров'я батьків і про сонце над ними ясне.

Буде мама із татом - і я буду жити-радіти,
підіймати усе ради миру далеких світів.
Зникну безвісти там, як не зможе весна наступити,
як відвернеться Бог і не стане батьків...
land icon
18
view icon
Поезія | Версія для читання 29 січ 2013 о 04:18
мітки: вірш, поезія
щось схоже відчував..гарно!
29 січ 2013 о 10:31
Allochka Критика
Написано гарно, трепетно, щиро. У цю поезію вкладено душу, найсокровенніші почуття. Вірш показує, яке важливе значення мають у житті людини її батьки. Така поезія нікого не щалишить байдужим, а надто тих, хто уміє шанувати своїх батьків.
18 бер 2016 о 20:35
Подібні роботи
line
Про нас Наша команда Техпідтримка
Країна творчості JURAMAX логотип
Країна творчості JURAMAX © 2010-2024