Спогади

Ти пам'ятаєш нашу першу зустріч?
Той сніг, колядки і вогні гірлянд?
Обняв Тебе я, поцілував у ніжні губи,
Коли залишились на самоті...одні.

Ти пам'ятаєш весняні ці прогулки?
Чудові дні і теплі вечори.
Гуляли ми з Тобою довго-довго
А згодом Ти пішла солодкі сни переглядать)

А пам'ятаєш як ми говорили?
Про дні майбутнього життя щасливого
Яке весілля наше буде пишне, всім на втіху
Ми в горі й радості будемо навіки.

Маленька моя, ми з Тобою довго мріяли
Про наших пацанів двох і принцесу-дочку
Виховувать будемо в радості й любові
Не буде кращих за Мар'янку, Пашу й Ваню.

Не буде цим словам кінця і краю
Щоразу нові спогади і мрії
Принцесо моя, пройде час і ми згадаєм,
Як цей вірш пробував я написать.
Будь ласка, строго не судіть) я над ним тільки 10 хв сидів
Vovanchik_94
Vovanchik_94
land icon
18
view icon
Поезія | Версія для читання 03 лют 2013 о 20:21
мітки: вірш, поезія
посидіть ще десять), а потім ще 5
04 лют 2013 о 03:12
зворушує
06 лют 2013 о 19:14
Подібні роботи
line
Про нас Наша команда Техпідтримка
Країна творчості JURAMAX логотип
Країна творчості JURAMAX © 2010-2024