Не знаю

Я справді не знаю нічого чистішого за цей гріх
Нічого, що може на соту частину бути таке ж природнє
Старалась забути... Скажи як ти зміг?
Я довго ще в снах і в фантазіях триматиму твої долоні

Отруєна голосом... Проросте в мені віршами
Комусь з нас сто проценто потрібна амнезія часткова
Пробач, що замало боролась... Уже надто пізно
В канати сплелися нитки всіх тих інших, у незламні окови
land icon
18
view icon
Поезія | Версія для читання 05 лют 2013 о 23:41
мітки: вірш, поезія
Ще немає жодного коментаря
Подібні роботи
line
Про нас Наша команда Техпідтримка
Країна творчості JURAMAX логотип
Країна творчості JURAMAX © 2010-2024